Відповіді Митрополита Володимира на запитання стосовно Великого посту
Март 1st 2012 -
З якого віку належить розпочинати піст дітям?
Чи повинні постувати немовлята?
Блаженніший Митрополит Володимир: Піст — це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту.
Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків.
Дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина повинна навчатися основам віри і християнського життя.
Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко.
Тому ще раз нагадаю, що у церковному вихованні дитини потрібна поступовість. Повинні пройти роки, поки вже доросла людина зробить свій свідомий вибір і скаже: Я хочу і буду поститися.
Якщо в мене день народження в піст, як його правильно відсвяткувати?
Блаженніший Митрополит Володимир: Існує благочестива православна традиція утримуватися від святкувань протягом посту. Бо у людини, яка перебуває у каятті та спокутуванні гріхів, повинен бути і настрій відповідний. Тому за краще було б перенести святкування дня народження на святки — період від Різдва до Хрещення, коли весь православний люд святкує і радіє.
Але, якщо ви все ж таки вирішили святкувати свій день народження в піст, то й проводити його бажано відповідно. Пісний стіл теж може бути святковим, а пісні страви смачними і вишуканими. Від надмірного вживання алкоголю християнам необхідно утримуватися не тільки в пісні дні. А розважальну музику і танці для молоді, без яких не обходяться святкування, можна замінити музикою спокійною або класичною і братським спілкуванням.
І таке свято може стати справжньою дієвою проповіддю для ваших друзів, які ще не живуть церковним життям.
Якщо мене в піст запросили на свято, відмовитися неможливо, а на столі непісна їжа? Як себе поводити? Чи відразу казати, що я постую?
Блаженніший Митрополит Володимир: Святе Євангеліє навчає нас, що піст, перш за все, повинен бути перед Богом, а не перед людьми. Тому, якщо не має можливості утриматися від участі у святкуванні, то завжди існує можливість утриматися від споживання непісної (скоромної) їжі.
І це зовсім не обов’язково робити з викликом для оточуючих. Пам’ятайте, що від Вашої поведінки буде залежати, чи виникне бажання жити християнським життям у того, хто поки що не постує. Якщо люди, які поруч з Вами, знають, що ви постуєте, але все одно вмовляють Вас скуштувати скоромної їжі, то краще відмовитися без злості, але переконливо. Знайте, що це спокуса, не стільки для Вас, скільки для цих людей, які за Вашою поведінкою будуть судити про Церкву і церковних людей. А як вчить Святе Письмо: «горе такій людині, через яку спокуса приходить»…
Кажуть, що тим, хто подорожує, дозволяється порушувати піст.
Чи це дійсно так?
Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно, для тих, хто подорожує, піст послабляється, але не відміняється.
До того ж, правило послабляти піст для подорожуючих було впроваджене в життя, коли подорож була випробуванням, пов’язаним зі значними фізичними навантаженнями та тривала від декількох днів до кількох місяців, а іноді й років.
Сьогодні транспорт і обслуговування на ньому розвинуто так, що подорожування перестає бути випробуванням. А якщо подорожувати легко, то й постувати під час такої подорожі не важко.
Коли ж під час подорожі Вас супроводжують, зустрічають або приймають люди, що не постують, або з інших причин не має можливості суворо дотримуватися правил посту, тоді дозволяється послаблення посту як виняток, а не як правило для подорожуючих.
До речі, піст може бути послабленим для літніх людей, хворих, дітей та вагітних жінок, але все це може бути лише з благословення Церкви і її духовенства.
Якщо я не постував від початку посту, коли краще його розпочати? Можливо, вже наступного року?
Блаженніший Митрополит Володимир: Не треба відкладати справу власного спасіння до наступного року. Починати постувати ніколи не запізно.
Мета посту — це зустріч з Богом.
Зустріч у Таїнстві Причастя, до якого ми готуємося постом і молитвою.
Зустріч з Христом біля Його Божественних Ясел разом з ангелами, пастухами та мудрецями на свято Різдва.
І наш подарунок Йому — це гідно проведений піст і наші добрі справи ближнім заради Христа. А Господь, як вчить Святе Письмо, не тільки приймає діла, але й вітає наміри. І дивиться Бог не на обличчя людини, а на його серце.
Тому, якщо Ви вирішили розпочати піст сьогодні, не треба відкладати це не тільки на рік, але й навіть на завтра.
Дехто стверджує, що можна постувати тільки перший і останній тиждень посту? А як Церква ставиться до такого способу проведення посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно існує традиція постувати тільки перший і останній тиждень посту. Але назвати таку традицію благочестивою неможливо.
Можливо й праві ті, хто каже, що краще постувати так, ніж ніяк.
Але з іншого боку напівпіст — це не піст. З точки зору церковних канонів, порушення посту — є порушенням посту. А для того, щоб послабити або припинити піст, потрібні поважні причини. Одна з них — це хвороба. Але й в такому випадку треба порадитися і взяти благословення у духівником або парафіяльним священиком.
До речі, постувати першу і останню неділю посту, на прохання батьків, можна благословити дітям-підліткам, які тільки-но починають постувати.
Але треба завжди пам’ятати, що існує церковний устав, який ми повинні намагатися виконувати. А згідно уставу Різдвяний піст — є постом сорокаденним, а не постом першого і останнього тижня.
Я чув, що церковні люди постують майже півроку. Навіщо так багато пісних днів?
Блаженніший Митрополит Володимир: Заповідь постувати була дана людям ще в раю. І саме через порушення цієї заповіді люди були позбавлені райського блаженства, а у наш світ увійшли хвороби і смерть.
Старозавітні пророки і праведники постували і закликали до посту тих, хто згрішив перед Богом. Саме постом і молитвою в усі часи люди намагалися відвести від себе гнів Божий та заслужити Його милість.
Сам Господь перед початком свого служіння постував у пустелі, де переміг спокуси диявола. До того ж Господь повчав своїх учнів і апостолів як треба нелицемірно постувати.
Церква з самого початку свого існування встановила пісні дні — середу і п’ятницю — на згадку про страсті Господні. Багатоденними постами Вона готує своїх вірних до гідної зустрічі великих свят Воскресіння та Різдва Христового.
Піст і молитва — це ліки від гріха. Це засіб подолання духовних, та навіть і тілесних хвороб. Та, як повчає святитель Іоанн Златоуст: піст і молитва — це два крила, які легші за вітер, бо підносять людину до спілкування з Богом.
Чому напередодні посту ми просимо один у одного пробачення?
Блаженніший Митрополит Володимир: Прощенна неділя є останнім днем перед початком Великого посту. Піст – це наша своєрідна жертва Богові. А Святе Письмо вчить, що якщо несеш свій дар Богові та пригадаєш, що брат твій має щось до тебе, то „піди спершу примирися з братом твоїм, а потім приходь і принось дар твій”, — говорить Господь (Мф. 5; 23-24).
До того ж, піст є часом каяття та молитв до Господа про прощення гріхів. А ми кожен день промовляємо у молитві „Отче наш”: „і прости нам провини наші, як і ми вибачаємо винуватцям нашим...”. І от у неділю перед початком Великого посту під час вечірньої служби ми звертаємося один до одного зі словами: „Прости мені” і чуємо у відповідь „Бог простить і я прощаю”.
Навіщо Церква встановила навесні Великий піст?
Блаженніший Митрополит Володимир: Піст є нашою жертвою Богові та підготовкою до гідної зустрічі головного свята для кожного християнина – Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа – Святої Пасхи.
Вчора перед початком посту Церква згадувала вигнання Адама з раю, тому піст можна вважати нашим уподобленням Адаму і плачем по втраченому раю.
До того ж піст є уподобленням самому Христу – новому Адаму, який перед своїм виходом на проповідь 40 діб молився і постився у пустелі. Адам порушив заповідь про піст у раю, а Христос – новий Адам (як Його називає Святе Письмо) – переміг спокуси диявола у пустелі.
Піст нам нагадує ще й про вихід юдеїв з рабства та 40-річну подорож пустелею.
Можна наводити ще багато богословських прикладів, але щоб побачити і відчути покаянний настрій Великого посту, треба сьогодні ввечері прийти до будь-якого православного храму та почути слова Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, який ми протягом перших чотирьох днів Великого посту читаємо за вечірнім богослужінням.
Як гідно провести Великий піст? На що звернути увагу в першу чергу?
Блаженніший Митрополит Володимир: Великий піст – це час каяття і плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ.
У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя.
Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань.
Тобто, на сам перед ми постуємо душею. А як вчать святі отці: піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі.
Що дозволено, і що заборонено їсти у дні Великого посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Великий піст є постом суворим. Тобто окрім м’яса, молока та масла, у дні Великого посту заборонено вживати й рибу. До того ж існує благочестива традиція перший тиждень посту проводити у сухоядінні, тобто, деякі благочестиві християни беруть на себе подвиг не вживати рослинної олії та не варять у ці дні ніяких страв. Існують і інші особливості та традиції Великого посту, про які можна дізнатися з література або запитати у духівника чи парафіяльного священика.
Але головне не забувати, що піст тілесний є допоміжним у постуванні духовному. І голод тілесний, що народжується в нас у ці дні, повинен перерости у голод за Христом та Божою благодаттю. До того ж існує дуже влучне висловлювання, що під час посту перш за все треба утримуватися від того, щоб поїдати один одного. Це головне.
Що б Ви порадили тим, хто вирішив постувати вперше?
Блаженніший Митрополит Володимир: По-перше, пригадати слова Самого Христа, який каже: „іго Моє благо, і тягар Мій легким є” (Мф. 11, 30). Тобто не треба думати, що постувати – це сумно і важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким – справжньою весною душі.
По-друге, нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст – це шлях. І якщо трапляються падіння, треба знаходити у собі сили підводитися і крокувати далі.
І останнє, піст – це не дієта. Тому треба пам’ятати, що головним є піст душі. Тому необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Необхідно читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Тайн, допомагати ближнім, відвідувати хворих тощо.
При цьому треба пам’ятати слова Христа про те, що піст не повинен бути зовнім для людей, а внутрішнім таємним, і тоді „Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” (Мф. 6, 18).
Соблюдать ли сухоядение на протяжении всего Великого поста или только на первой неделе? (Кроме субботы и воскресенья).
Блаженнейший Митрополит Владимир: Положение о сухоядении в будние дни поста заимствовано из монастырского устава. Этой традиции пытаются следовать и многие благочестивые миряне. Некоторые из них воздерживаються от вареной пиши и растительного масла только в течении первой недели поста и на Страстной. Одобрительно относясь к такому подвигу поста, Церковь все же сегодня обязательным для мирян во время Великого поста считает воздержание от мясной, рыбной и молочной пищи. При этом не настаивая на обязательном сухоядении.
Я слышал, что пиво начали варить монахи, чтобы употреблять его во время поста. Действительно ли можно пить пиво во время поста?
Блаженнейший Митрополит Владимир: К сожалению, история происхождения пива мне не известна. А что касается употребления пива в пост, думаю, что пиво можно приравнять к вину. Таким образом и употреблять его можно в те дни, когда церковным уставом разрешено употребление вина.
Что означает сухоядение, можно ли употреблять воду в эти дни?
Блаженнейший Митрополит Владимир: Сухоядение – это, согласно церковного устава, вкушение невареной пищи и пищи, приготовленной без растительного масла. К употреблению воды это не имеет отношения.
Чи вважаються морепродукти (наприклад, кальмари, мідії, креветки) рибними блюдами? Якщо ні, то чи можна вживати їх у піст?
Блаженніший Митрополит Володимир: Дійсно, за церковною традицією кальмари, мідії, креветки, а також краби, раки, устриці та омари не вважаються рибними блюдами. Про те, що їх дозволяється вживати у суботні та недільні дні посту є вказівка у богослужбовому уставі – Типіконі. На Святій Горі у недільні дні, навіть під час посту, вживають восьминогів.
Але, ми живемо не в Греції, і продукти, про які йдеться, у нас є делікатесами і коштують вони значно дорожче за м’ясо. А піст – це не час для зайвих ласощів. Тож краще, кошти, які ви заощадите, купуючи традиційну пісну їжу, витратити на допомогу безпритульним та нужденним.
Хоча, можливо, саме морепродукти можуть стати прикрасою вашого столу під час свят, які припадають на піст.
Як Церква ставиться до споживання у піст соєвих продуктів?
Блаженніший Митрополит Володимир: Соєві продукти не є скоромними, і тому їх можна вживати у піст.
Але треба звернути увагу на головну особливість посту. Піст – це не дієта. Піст – це аскетичний подвиг самообмеження заради Христа. А про яке самообмеження або аскетичний подвиг можна говорити, коли ви схотіли молока – будь ласка, ось вам штучне молочко. Скучили за м’ясом – будь ласка, ось вам штучне м’ясо.
Тому гадаю, що такі продукти скоріше для дітей, або новоначальних, тобто тих, хто лише привчається постувати. До того ж такі блюда можуть урізноманітнити святковий стіл під час посту.
Як постувати дітям?
Блаженніший Митрополит Володимир: Суворість дитячого посту вирішують батьки, але не треба бути занадто суворими. Дитина повинна свідомо сприймати піст, а не вбачати в ньому тільки заборону або, ще гірше, покарання.
Треба щоб піст був під силу дитині. Якщо немовля не може обійтися без цукерок, то краще дати йому цукерки, ніж провокувати його на нещирість.
Традиційно до семи років діти не обмежуються у їжі. Для немовлят піст – це не сваритися, не лаятися з друзями, слухатися батьків і допомагати їм по господарству. Дитині інколи можна нагадати, що у піст доречно обмежити час на перегляд телевізора чи комп’ютерні ігри.
Добре було б, коли б батьки під час посту взяли за традицію читати дітям Святе Письмо або житія святих.
Але головне, що треба пам’ятати батькам: не можна вимагати від дитини робити те, чого вона поки не розуміє або не усвідомлює.
Чи читаються акафісти, у т.ч. вдома, під час Великого посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Під час Великого посту за церковною традицією акафісти не читаються ні в церкві, ні вдома. Це пов’язано з тим, що акафіст є урочистим радісним читанням, в якому прославляється Господь, Божа Матір або святі. А піст – це час для каяття та плачу. В будні дні Великого посту навіть не звершується Божественна літургія, яка є вершиною нашої вдячності Богові.
З іншого боку єдиним акафістом, який є в богослужбовому уставі нашої Церкви, є акафіст Божій Матері, який у храмі співається у 5-ту суботу Великого посту. Тому цей день і називають Суботою акафіста, або Похвалою Божій Матері.
Тож у дні Великого посту можна замінити читання акафістів Псалтирем, але акафіст не гріх читати в любий день, в любий час.
Чи можна у Піст вживати вітаміни або різні трав’яні настоянки для підтримання імунітету. Чи не є це недовірою до Господа, Який підримує тих, хто постує?
Блаженніший Митрополит Володимир: Один з подвижників благочестя казав, що тіло – це осел, який везе нас до Царства Небесного. Якщо його недогодувати – він вмре, а якщо перегодувати – сказиться.
Тож постувати треба таким чином, щоб були сили виконувати той послух або роботу, яку на вас покладено.
А вітаміни та відвари з трав не є скоромною їжею. Тому їх можна вживати у піст.
Какой в Церкви во время поста порядок поминаний умерших?
Блаженнейший Митрополит Владимир: Во время Великого поста в монастырях и храмах, где служится ежедневно, заупокойные литии (краткие заупокойные богослужения) совершаются ежедневно по окончании вечернего богослужения.
Кроме того 4 первых субботы Великого поста являются поминальными. В эти дни панихиды по окончании утреннего богослужения совершаются во всех храмах.
Заупокойное поминовение на проскомидии совершается во все субботние и воскресные дни, когда совершаются Божественные литургии свтт. Иоанна Златоустого и Василия Великого.
Не совершаются заупокойные поминовения в дни Страстной и Светлой Седмиц (недель перед и после Пасхи). Во время Светлой Седмицы отпевания также совершаются особым чином.
Як гідно провести Страсний тиждень?
Блаженніший Митрополит Володимир: Страсний тиждень – це останній перед Пасхою тиждень, коли ми згадуємо останні дні земного життя і страждання (Страсті) Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. День за днем ми наближаємося до Світлого Христового Воскресіння – Пасхи Господньої. Але шлях до Воскресіння Христового неминуче йде через зраду одного з апостолів, добровільні страждання і смерть нашого Спасителя.
Зранку в Четвер ми згадуватимемо встановлення головного Таїнства Церкви – Причастя – під час Тайної Вечері, яку Господь звершив зі своїми учнями. Ввечері в Четвер напередодні Страсної П’ятниці в храмах читатимуться 12 Страсних Євангелій, щоб нагадати нам ціну, якою ми викуплені з рабства гріха та смерті.
В п’ятницю на середину храму буде винесена Свята Плащаниця як нагадування про хресну смерть нашого Спасителя і його триденне погребання.
Субота Страсної називається Тихою, бо Господь перебуває у гробі та сходить душею до аду, щоб вивести звідти душі старозавітних праведників.
А опівночі в неділю розпочинається Пасхальне богослужіння, яке триватиме всю ніч.
Всі ці події ми будемо згадувати день за днем на цьому тижні. Ми готуватимемося до святкування Пасхи, але повинні пам’ятати, що головною є підготовка власної душі до зустрічі з Воскреслим Христом. Тому протягом Страсної Седмиці треба обов’язково знайти час, щоб посповідатися. А починаючи з Четверга личить залишити усі буденні справи та відвідувати богослужіння.
Чому Страсний четвер називається «чистим»?
Блаженніший Митрополит Володимир: Чистим Четвер Страсного Тижня називається тому, що існує традиція до цього дня завершити усі приготування до Пасхи, прибрати в храмах і оселях, щоб останні дні Страсної повністю присвятити молитві. В четвер Страсної ми також згадуємо, як Христос омив ноги учням перед Тайною Вечерею.
Але сучасним господиням треба завжди пам’ятати, що Страсний Четвер перед усім – це день, коли згадується встановлення головного Таїнства Церкви – Таїнства Причастя. Тому головним в цей день повинна бути участь у Святій Євхаристії та Причастя Святих Христових Тайн. До цього нас кличе Свята Церква та нагадує, що головною є чистота душі, яка досягається через каяття та сповідування гріхів.
Тож готуючи свої оселі до свята, а також калачі та паски до великоднього столу, не треба забувати про єдине, що є на потребу.
До того ж сьогодні ввечері буде звершуватися одна з найкрасивіших служб цього тижня з читанням 12-ти Страсних Євангелій, які ми будемо слухати з запаленими свічками, а потім ці вогники нашої палкої віри понесемо до наших осель, пам’ятаючи, що Світло Святого Воскресіння засяяло через темряву страждань, смерті і погребіння Христового.
Коли і чому читається канон Андрія Критського?
Блаженніший Митрополит Володимир: Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського читається, згідно з церковним уставом, в перші чотири дні Великого посту, а також в четвер п’ятої седмиці Великого посту. Свою назву цей канон отримав як через глибину думок, які він виражає, так і через те, що, на відміну від інших канонів, містить близько 250 тропарів (звичайні канони у більшості випадків мають близько 30 тропарів).
Свята Церква встановила читати його на початку посту для того, щоб налаштувати душі віруючих на подвиг Великого посту, допомогти прийти у покаянний, молитовний стан. Цей канон, за словами Синаксаря, “навчає всяку душу, до чого доброго потрібно з ревністю прагнути, і від чого злого ухилятися, завжди до Бога приходячи з покаянням, сльозами та явним виправленням”.
На першій седмиці читання канону розділяється на чотири частини, щоб не відразу піддавати віруючих великому випробуванню, враховуючи суворість першого тижня посту.
Тропарі на честь преподобної Марії Єгипетської, які приєднуються до тих частин канону, що читаються в середу та четвер, навчають нас не впадати у відчай, навіть якщо ми перебуваємо в полоні беззаконня, бо Господь завжди дає нам можливість покаятися та звільнитися від гріха.
Чому перша седмиця Великого посту є особливо суворою?
Блаженніший Митрополит Володимир: Великий піст є постом, що існував у Церкві ще з часів апостольських. За древніми постановами, протягом цього посту потрібно було дотримуватися суворого обмеження не лише в кількості, але й у виборі їжі. Багато хто з перших християн протягом всієї Чотиридесятниці задовольнялися лише хлібом і водою. Проте з часом, враховуючи неміч людську, такі суворі постанови поступово були пом’якшені, і тепер найсуворішим періодом посту є перша його седмиця, а також Страсна седмиця, яка передує Світлому Воскресінню Христовому.
Подаючи нам приклад істинного посту, і навчаючи, що піст є не просто утриманням від певної їжі, Свята Церква відзначає в Уставі, що ті, хто здатен дотриматися суворого посту, можуть нічого не споживати в перший та другий день його. Трапеза подається в середу після Літургії Передосвячених Дарів, але не передбачає вареної їжі чи олії. Для тих, хто через незадовільний стан здоров’я чи в силу певних обставин не можуть дотримуватися такого суворого посту, Церквою передбачено послаблення. У кожному конкретному випадку раціон харчування під час посту треба узгоджувати зі священиком. Суттєво піст послаблюється для хворих чи літніх людей, а також для тих, хто зайнятий важкою фізичною працею.
У чому потрібно себе, перш за все, обмежувати під час посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Під час посту потрібна стриманість у всьому, а не тільки обмеження себе в їжі. Не вживання тієї чи іншої їжі є засобом допоміжним, а не метою посту. Як кажуть святі отці: ми постуємо тілом, щоб було легше постувати душі.
Тому головними обмеженнями під час посту, та й не тільки, є обмеження бажань та стримання почуттів.
Людина повинна стримувати свій язик і не балакати багато та даремно. Не обговорювати і не засуджувати іншого, не скаржитися на життя і не докоряти ближнього. Від роздратування та свар себе теж треба стримувати.
Стримувати необхідно і очі. Від зайвих і безсоромних споглядань.
Людина повинна стримувати і власні бажання. Бо не кожна мета, яку собі ставить людина, є допоміжною на шляху до спасіння душі.
А навчитися цьому всьому людина може тоді, коли постує. Бо обмежити себе у їжі є найпростішим в порівнянні з тим, про що ми говорили. Ось і виходить, що коли ми постуємо тілом, ми допомагаємо і навчаємо постувати душу.
Як постувати вагітній жінці або матері, яка народила і годує дитя груддю?
Блаженніший Митрополит Володимир: Згідно церковних правил і традицій, для вагітних жінок та тих, які годують немовлят, піст послаблюється. Одночасно нагадаю, що лише обмеження в їжі не є метою посту. Це є засобом для досягнення головної мети – духовного зростання. Тому вагітній жінці або молодій матері треба визначитися з переліком продуктів, що вкрай необхідні. Після цього необхідно порадитися з духівником та взяти благословення на їх вживання під час посту. Гадаю, священик, який має духовний досвід, ніколи не відмовить у такому благословенні. Жінки мають достатньо часу бути наодинці з собою та дитиною, який треба використовувати для молитви, духовного читання або піснеспівів. І це буде дуже корисним і вам, і малюкові.
У чому головний сенс Різдвяного посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Різдвяний піст як і інші багатоденні пости встановлений ще за часів перших християн. Колись це був час не тільки підготовки до Різдва, але й часом навчання для тих, хто бажав прийняти хрещення і стати християнином. Мета Різдвяного посту — гідно підготуватися до зустрічі Христа Спасителя, який прийшов у світ заради нашого спасіння.
Піст — це час для каяття, тому віруючій людині треба хоч би один раз прийти до сповіді та причастя. Піст — це час, коли ми взагалі посилюємо свої молитви та частіше відвідуємо богослужіння.
Піст — це час, коли ми більше уваги приділяємо духовному, більше читаємо Святе Письмо, богословську, святоотецьку та іншу духовну літературу, готуючись до Різдва Христового. І очистивши душу і тіло, ми сподіваємося гідно зустріти Новонародженого Сина Божого, який очікує від нас не тільки радісних святкувань, а чистого серця та щирого бажання бути його учнями, виконувати його заповіді та наслідувати життя вічне.
Я інвалід, і лікар категорично проти того, щоб я дотримувався посту. Що мені робити?
Блаженніший Митрополит Володимир: Піст — це боротьба з гріхом через утримування від певної їжі та обмеження власних бажань заради духовного зростання. Певний раціон їжі не є метою посту, а лише засобом її досягнення. Тому, якщо лікар, який лікує тіло встановив дієту, її треба виконувати.
Але окрім тіла у людини є й душа. Якщо у нас проблеми зі здоров’ям тілесним — ми звертаємося до лікаря за порадою. Так само, за порадою з приводу здоров’я духовного треба звертатися до священика, який і порадить як бути конкретній людині у конкретній ситуації. Бо як для лікування тіла потрібен особистий підхід до кожної людини, так і у духовному житті немає рецептів на всі випадки життя.
Правила посту у Православній Церкві передбачають можливість його пом’якшення для хворої людини. А ступінь цього пом’якшення ви повинні з’ясувати у свого духівника, або парафіяльного священика. Отримавши від нього благословення, ви зможете і виконати дієту і не порушити піст.
Наприклад, непісні продукти, які лікар обґрунтовано не дозволяє вилучити з раціону, можна приймати як ліки. Слід також розпитати лікаря, чому він вважає для Вас неможливим дотримуватися посту? Можливо це пересторога, або навіть забобони чи нерозуміння справжньої суті посту. Тоді спробуйте спокійно пояснити все лікарю, і я вірю, що він Вас зрозуміє.
Чому в середу і п’ятницю звершується Літургія Передосвячених Дарів?
Блаженніший Митрополит Володимир: Літургією Передосвячених Дарів називається священнодійство, на якому не буває проскомідії та освячення Дарів, а для причастя використовуються Святі Дари, які були освячені раніше, за Літургією святителя Іоанна Златоустого чи святителя Василія Великого. Саме звідси й походить назва цього богослужіння.
Свій початок воно бере від часів апостольських. Спочатку заборона звершувати повну літургію в будні Великого посту була пов’язана з тим, що Євхаристія в Древній Церкві нерозривно була пов’язана з агапами — вечерями любові. В умовах необхідності дотримання суворого посту неможливо було влаштовувати такі вечері, але за не менш древнім звичаєм, потрібно було доволі часто причащатися, що і стало початком виникнення чину Літургії Передосвячених Дарів.
Крім того, Церква Христова розуміє піст як час покаяння та жалоби про свої гріхи, час смирення, а такий стан не можна сумістити з повною радістю світлого торжества Євхаристії.
Тому, прагнучи зберегти покаянний стан душі, але разом з тим не позбавляючи вірних можливості причащатися, Свята Церква встановила звершувати в середу та п’ятницю Великого посту Літургію Передосвячених Дарів.
Звідки бере початок традиція освячення колива в п’ятницю першої седмиці Великого посту?
Блаженніший Митрополит Володимир: Постанови Церковного Уставу про освячення колива в п’ятницю першої седмиці Великого посту бере свій початок від часів імператора Юліана Відступника. Цим Церква ще раз прославляє Господа, Який явив усім, що піст є боговстановленою справою, а не вигадкою людей.
Нечестивий імператор, намагаючись знищити істинну віру і знаючи, що в перший тиждень Великого посту християни дотримуються його особливо суворо, віддав наказ, щоб перед цим днем все, що продається на торжищі, було окроплене ідоложертовною кров’ю, щоб усі, хто буде їсти придбане там, осквернилися. Але св. вмч. Феодор Тирон, явившись милістю Божою зі світу невидимого єпископу Євдоксію, розповів про таємний намір боговідступника і порадив протягом цієї першої седмиці посту вживати лише коливо.
У пам’ять про це чудесне спасіння християн від осквернення в першу п’ятницю Великого посту, звершуючи пам’ять великомученика, Церква встановила освячувати коливо.
У зв’язку з чим було встановлено чин Торжества Православія?
Блаженніший Митрополит Володимир: Чин Торжества Православія звершується щороку, в перший тиждень Великого посту після прочитання часів чи перед завершенням Літургії. Цей чин складено в пам’ять торжества Православної віри над іконоборцями в ІХ столітті, коли після тривалої боротьби між православними та тими, хто відкидав святі ікони, називаючи їх ідолами, Православіє перемогло.
На VII Вселенському Соборі було засуджено єретиків та проголошено їм анафему, після чого містом пройшов Хресний хід зі святими іконами. Ця традиція виголошувати многоліття вірним та вічну пам’ять померлим православним, анафематствувати єретиків та звершувати Хресний хід збереглася донині.
religions.unian.net
